Embedded Files
Пошуково – дослідницька робота –найдієвіший шлях до вивчення свого минулого
Шановні колеги! Шановні учасники конференції!
Великий педагог нашого часу, Ваш земляк Олександр Антонович Захаренко говорив що: «Любов до Батьківщини починається з любові до своєї родини, до землі, до батьківського дому, до своїх предків» і закликав «Пишіть історію, діти! Правдиву,єдину, неповторну», щоб знали «якого Ви роду, якого племені, щоб пишалися своїм минулим, вірили в майбутнє!»
Найдієвішим шляхом до вивчення свого минулого є активна пошуково-дослідницька робота.
З метою виховання в молоді бажання вивчати історію, знати минувщину свого краю, досліджувати, знаходити, відкривати, мною у 2000 році було створено туристсько-краєзнавчий клуб «Вік» Канівського РБШЮ, що діє на базі Литвинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Структурними одиницями клубу є:
Пошукова група Пам'ять
Секція історичного краєзнавства
Археологічна секція
Всі вони зайшли своє відображення на прапорі та гербі клубу.
Центральним елементом герба являється юний пошуковець, який у своєму рюкзаку зберігаючи багаж минулого, вдивляючись через бінокль у світле майбутнє, ніби підтверджує загальновідому істину – без знання минулого немає майбутнього. Невеликий камінець, на який ступив юний дослідник, символізує наші Канівські гори “Не так і високі, як хороші, хорошії, блакитнії здалека”
Девіз клубу Наука і праця – це наші мечі
А правда і воля – це наші кличі.
Основними віхами в його історії були:
2003 рік – школа, на базі якої діє клуб, стала опорною з туристсько-краєзнавчої роботи в Канівському районі;
2006 рік – підписана угода про співробітництво з Черкаським обласним краєзнавчим музеєм, та
2007 рік – на основі зібраних членами клубу матеріалів була створена шкільна краєзнавча кімната.
Завданнями діяльності клубу є:
1. Удосконалення організації та змісту навчання й виховання молодого покоління засобами туризму й краєзнавства;
2. Виховання в школярів патріотизму, дбайливого ставлення до природної, культурної та історичної спадщини рідного краю;
3. Залучення учнів до краєзнавчої та пошуково-дослідницької діяльності;
4. Збереження історичної пам’яті.
Діяльність клубу базується на щорічний ідеях-задумах.
А для втілення задуму потрібні бажання і праця.
А головне – ціль…
Мандруючи понад старим Дніпром нашими всесвітньовідомими Канівськими горами, стежками рідної Канівщини, збираючи унікальні пам’ятки різноманітних епох і народів члени клубу отримують унікальну можливість доторкнутися історії своїми руками, долучитися до її дослідження, що має неабияке суспільне значення і практичну цінність.
Так, наприклад, фотографія матроса крейсера «Севастополь» Пономаренка Н.П., учасника Лютневої та Жовтневої революцій 1917 року, стала початком рубрики «Фотоісторія рідного краю» районної газети «Дніпрова Зірка», а унікальні фотографії кінця ХІХ століття сім’ї Розових, занесені до наукової картотеки музею «Симбірська фотографія» Державного історико-меморіального музею-заповідника «Батьківщина Леніна». Зовсім нещодавно в Каневі, за нашої ініціативи, відкрито меморіальну дошку повному кавалеру орденів Слави Григорію Юхимовичу Клименку, ім’я якого було встановлено нашими зусиллями.
Результати учнівських пошуків знайшли своє відображення на сторінках збірок «Канівський район: від витоків до сьогодення», «Зореносні сини Канівщини».
Знайомилися з ними і глядачі телепрограми «Індиго» Першого національного каналу.
Практичні результати роботи надихають на невтомний пошук, а різноманітні форми та методи роботи відкривають широке поле діяльності.
Звичайно в учнівській пошуковій роботі важко знайти сенсаційні історичні відкриття, відсутні в них і нові історичні концепції. Проте характерною рисою кожного дослідження є його емоційне забарвлення.
Особливе емоційне забарвлення мають теми, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни.
За останні три роки нами встановлено 69 імен воїнів Радянської армії, які загинули та пропали безвісти в наших рідних селах Литвинець та Ковалі. В цьому році встановлено ще одне ім’я, командира 1-го батальону 5-ї гвардійської повітряно-десантної бригади, майора Ковальова Сергія Герасимовича, який пропав безвісти у вересні 1943 року. Встановлене нами ім’я червоноармійця Солодовченка Олександра Михайловича взято до відома ЦАМО РФ, оскільки він до цього часу вважався безвісти пропавшим.
Нами налагоджено зв’язки з 11 родинами новостановлених воїнів, а рідні трьох воїнів, з міст Санкт-Петербург, Сєверськ та Житомир, вперше відвідали могили своїх рідних.
Вперше буде згадано імена 16 литвинчан, які до цього часу були невідомими у нещодавно підготовленому власному варіанті «Книги Пам’яті» села Литвинець. Завершується створення такої ж книги і по селу Ковалі.
Розпочато новий пошуковий проект «Безсмертя подвигу», в ході якого ми збираємо відомості про наших земляків, уродженців та жителів сіл Литвинець і Ковалі, кавалерів бойових нагород. На даний момент нами встановлено 119 імен, кавалерів 183 бойових нагород. Зібрано 43 їхні фотографії.
«Нагороди – загальна цінність сім’ї. То цінність Вашого роду, Вашого духу, Вашої мужності, цінність прожитих років. Нагорода є місточком єднання поколінь, естафетою духовності»
Ведучи різноманітну пошукову роботу ми намагаємося якомога повніше скористатися живою естафетою поколінь. Так, у вересні 2011 року, в рамках тижня військової слави, нами була організована міжнародна зустріч учасників та дослідників історії Дніпровської повітряно-десантної операції. Запашним короваєм та осінніми квітами наші школярі зустрічали гостей із Москви, Санкт-Петербургу, Мінська, Барнаула, Ростова-на-Дону, Києва.
А зовсім нещодавно відбулась нова зустріч з Олексієм Огризко (Ростов-на-Дону) дослідником історії Дніпровської повітряно-десантної операції та її живими учасниками.
По крупинці збирають вихованці відомості з історії рідних сіл, в пригоді стають архівні документи і старі фотографії, спогади односельців і речові пам’ятки. Збирають усе найзначиміше, найваговитіше. Що з того виходить? Незвичайний музей - шкільна історико-краєзнавча кімната!
Сьогодні краєзнавча кімната стала організаційним центром навчально-виховної роботи школи, базою для здійснення краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні, відкрила великі можливості для організації самостійної пошуково-дослідницької роботи. Її експонати заставляють задуматися над минулим і над майбутнім, допомагають здійснювати інтелектуальний розвиток та моральне збагачення.
Надзвичайно важливим стимулом для роботи є наша участь у різноманітних обласних та Всеукраїнських туристсько-краєзнавчих експедиціях і зльотах.
За останні 5 років мої вихованці ставали двічі переможцями та лауреатами Всеукраїнської експедиції «Краса і біль України», нагороджувалися путівками до Центрального табору туристського активу учнів України.
В 2010 році вони перемагали в експедиції «Ми пам’ятаємо», та як найкращий пошуковий колектив Черкащини захищали її честь на Всеукраїнському зборі експедиції «Шляхами подвигу та слави».
В 2012 році ми стали лауреатами Всеукраїнської експедиції «Моя Батьківщина – Україна».
Шановні колеги! Шановні учасники!
Свій виступ я знову хочу закінчити словами О.А.Захаренка «Любіть Україну, нашу державу, не на словах, а на ділі, роблячи все, аби вона була процвітаючою, багатою, міцною, незалежною, розумною і щасливою».
Page updated
Report abuse